Одне з найцікавіших зібрань українських народних раритетів. У шести залах старого губернаторського будинку біля Києво-Печерської лаври зібрано понад 15 тисяч експонатів: живопис (народна картина, 500 чудових ікон, професійний живопис, графіка), народні тканини (рушники, вишиванки, верхній одяг, килими), кераміка (макітри, горщики, миски, іграшки), народні музичні інструменти (кобзи, бандури, цимбали, трембіти, колісна ліра), колекція писанок і, нарешті, меморіальний відділ, що розповідає про творчість засновника музею,скульптора і художника І. М. Гончара. Особиста бібліотека майстра налічує понад 2 тисячі книг.  Іван Гончар (1910-93) - громадський діяч, скульптор і художник, почав збирати свою колекцію в кінці 1950-х років. Подорожуючи по Україні протягом чотирьох десятиліть, він відшукував і зберігав предмети народного мистецтва Київщини, Житомирщини, Полтавщини, Донбасу, Поділля, Подністров'я, Галичини, Буковини і Закарпаття.  Результатом подвижницької роботи І. Гончара стала унікальна колекція народного мистецтва, яка лягла в основу приватного музею. У той час, коли державні музеї орієнтувалися виключно на соцреалізм, в музеї Івана Гончара була представлена українська традиційна культура, зокрема народне мистецтво, без ідеологічних обмежень і цензури. Колекція стала широко відома за кордоном. Тут побували десятки тисяч відвідувачів, а музей став одним із центрів руху «шістдесятників».  Творча спадщина художника представлено скульптурою (близько 400 одиниць), портретною галереєю історичних персонажів і діячів української культури, жанровими композиціями, ескізами до пам'ятників, дрібною пластикою. Розділ живопису та графіки І. Гончара нараховує понад 1000 творів, виконаних художником під час подорожей по Україні. На основі зібраного матеріалу Гончар створив серію історико-етнографічних альбомів, в яких зобразив самобутний всесвіт українства: стародавні фотографії людей у народних костюмах, портрети видатних діячів культури, місцеві краєвиди, звичаї, мистецькі та етнографічні пам'ятки.  Потрапляючи в музей, відчуваєш себе у світі минулих десятиліть і століть, у світі, де народні традиції, смішні своєю наївністю та гумористичною дидактикою, трактують світ просто і відверто. Всього-то кілька десятків років минуло, як прикрашали ці твори кімнати наших бабусь: тут і портрети Шевченка, і численні «Козаки Мамаї» та «Наталки Полтавки», варіації на тему «Несе Галя воду» і «Побачення біля колодязя», багато милих і добрих пейзажів, непідробних у своїй щирості. Від загибелі у тиші запилених горищ їх врятував Іван Гончар - один з найвидатніших синів українського народу минулого століття.  У вересні 1993 року, вже після смерті художника, був офіційно заснований Державний Музей Івана Гончара. У 1999 році на основі музею був заснований Український Центр народної культури.

Источник: http://www.primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-Ivana-Gonchara.html
© "Первое экскурсионное бюро".